найбільше багатство суспільства – Людину.
Кожен сумлінний
педагог, а особливо той, хто виконує відповідальні обов’язки класного
керівника, - прагне, щоб процес навчання був якнайкращим, з високою мотивацією
з боку учнів. Учні із задоволенням ідуть до школи, якщо знають, що на них там
чекають товариші, а головне – у школі є людина, яка розуміє, порадить,
захистить за потреби. Ця людина – класний керівник. І якщо класний керівник добре
знає своїх вихованців, любить їх, поважає як особистість, то він має всі
передумови для організації справді цікавого та ефективного навчально-виховного
процесу своїх вихованців. Але краще це назвати шкільним життям, адже навчання в
школі є доволі тривалим та багато в чому визначальним етапом життя дитини.
Якісні
зміни в житті країни чинять серйозний вплив на весь освітній процес в цілому і
школу особливо. В умовах, коли динамічно розвивається світ, нові умови
потребують нового мислення, а звідси – якісно іншого рівня освіченості,
здатності до постійного оновлення знань, тобто «здатності до навчання впродовж
всього життя». На формування у підростаючого покоління «сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей
і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості»
вказують Національна доктрина розвитку освіти, Основні орієнтири
виховання учнів 1-11 класів.
Ми живемо
у непростий час – час важких роздумів, великих сподівань і змін. Сьогоднішні
реалії життя висувають нові вимоги до виховання. Необхідно мислити і діяти
по-новому. Якою має бути людина і чим озброєна вона вийде зі стін школи?
Сучасний випускник загальноосвітньої
школи не завжди відповідає вимогам життя, зокрема в таких сферах як уміння
організувати свою освіту, розвивати компетентності, діяти самостійно в
різноманітних критичних ситуаціях. Лише готуючи особистість, здатну до
самоосвіти, можна реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного
розв’язування особистих та глобальних проблем, здібного до творчості,
саморозвитку та самореалізації.
Для
вирішення цих питань я розробила і з 2011 року впроваджую модель виховної
системи «Довіра», яка зорієнтована на
особистість дитини, її всебічний гармонійний розвиток, формування національної
свідомості та духовної культури, формує життєві компетентності, що допомагають
успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал за умов партнерської співпраці, атмосфери
поваги, довіри, успіху.
В основі
моделі виховної системи мною творчо переосмислений ідейний зміст національного
спрямування виховання в сучасних умовах, надбання видатних вітчизняних і
зарубіжних педагогів та передовий досвід
педагогічної еліти сьогодення на засадах психолого-педагогічної співпраці всіх
учасників виховного процесу (учні-вчителі-батьки-громадськість).
Проблема, над
якою працюю в системі виховної роботи класу: «Виховання
духовно багатої, соціально активної особистості своєї Батьківщини»
Провідна ідея: формування гармонійної, творчої та успішної особистості, яка володіє
навичками самовдосконалення, самокритичності, має активну життєву позицію,
готова до самореалізації в сучасному житті.
Мета:
створити комфортний психологічний клімат у класі, який сприятиме вихованню
головних цінностей в учнів, цілісному розвитку особистості.
Для реалізації
ідеї поставила завдання:
§
Створення
умов для самопізнання, самовизначення та самореалізації особистості
§
Формування
соціально-значущих цінностей особистості
§
Розвиток
пізнавальних, творчих, організаторських та комунікативних здібностей учнів
§
Розширення
уявлення учнів про сімейні традиції, історію рідної країни
§
Створення
творчого виховного простору, в якому цікаво буде жити дітям, батькам, учителям
§
Залучення
до впровадження виховної системи батьків, громадськості
§
Сприяння
збереженню і зміцненню здоров’я школярів
В основу власної виховної системи класу я поклала компоненти, запропоновані педагогами А.Т.Куракіним та
Л.І.Новіковою:
ü Індивідуально-груповий, тобто співтовариство дітей і
дорослих, які беруть участь у створенні, управлінні та розвитку виховної
системи класу
ü Ціннісно-орієнтований, який є сукупністю цілей і задач
виховання, перспектив життєдіяльності класного колективу та принципів побудови
виховної системи класу
ü Функціонально–діяльнісний, що забезпечує впорядкованість
і цілісність виховної системи
ü Просторовий - середовище, життєвий простір, у якому
здійснюється спільна діяльність і спілкування членів колективу, формуються
індивідуальні і групові ціннісні орієнтири
ü Діагностико-аналітичний, що включає необхідність
достовірної, ретельно проаналізованої інформації про розвиток особистості
дитини і формування класного колективу
Виховну
систему створювала на основі принципів виховання.
Працюючи з
учнівським колективом, я зрозуміла, що система виховної діяльності класу – це
спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства,
що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і
сприяє розвитку особистості та колективу. Вона складається з низки
взаємопов’язаних елементів, які охоплюють весь педагогічний процес, інтегруючи
навчальні заняття, позаурочне життя дітей, різноманітну діяльність і
спілкування у класі та поза його межами, вплив соціального, природного,
предметно-естетичного середовища.
Складові виховної системи класу
Система виховної роботи побудована за
ціннісними орієнтирами, що охоплюють
найважливіші сфери життєдіяльності дитини. Розроблені заходи мають на
меті формування особистості з усвідомленим ставленням до своєї сім’ї, суспільства і держави, оточуючого світу.
Напрямки
діяльності класного колективу
Виховна система класу базується на складеній мною програмі «Планета успіху».
Кожен учень – унікальна, неординарна особистість зі своїм внутрішнім світом.
Щоб досягти висот у житті, треба стати успішною людиною. Успіх приходить до
того , хто постійно рухається вперед .Для того щоб знайти свою «Планету успіху»
потрібно пройти п’ять сходинок, які допоможуть дитині стати творчою особистістю з розвиненою
потребою у самовдосконаленні та
самореалізації, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності
за долю своєї країни та людства.
Програма «Планета успіху»
І
сходинка «Пізнай себе»
Завдання:
·
Усвідомлення
особистісної значущості власного «Я»
·
Виховання
моральних цінностей як ядра особистості
·
Збереження
й зміцнення здоров’я школярів
·
Створення
умов для розвитку творчих здібностей дітей, для самовираження, самореалізації
кожного члена класного колективу
ІІ
сходинка «Жити в гармонії зі світом»
Завдання:
·
Створення
умов для згуртування класного колективу через спільну творчу діяльність
·
Прищеплення
норм правильної поведінки
·
Сприяння
формуванню комунікативної компетентності
·
Вчити
розв’язувати моральні проблеми
·
Сприяння
вихованню почуття милосердя, співпереживання, бажання допомогти іншому
ІІІ
сходинка «Рідний дім»
Завдання:
·
Ознайомлення
з традиціями родини, школи, села
·
Формування
системи ціннісних сімейних орієнтирів
·
Виховання
поваги до батьків, рідних, інтересу до їхніх захоплень, відповідальності за
своїх близьких
·
Налагодження
взаєморозуміння з близькими
І V сходинка «Прекрасне поруч»
Завдання:
·
Формування
уміння бачити красу в усіх проявах життя і бажання створювати прекрасне
власноруч
·
Сприяння
розвитку творчих здібностей, естетичного смаку
·
Допомога
в обранні цікавих занять
·
Виховання
потреби піклуватися про чистоту і затишок села, почуття любові до рідного краю
V
сходинка «Я - свідомий
громадянин»
Завдання:
·
Формувати
уявлення про активну громадянську позицію
·
Сприяння
вихованню громадянина – патріота, здатного творити себе і своє життя
·
Вчити
проектувати життєві перспективи
·
Формування
ціннісного ставлення до історико-героїчної спадщини нашої країни, готовності
захищати рідну землю
Заходи за програмою «Планета успіху»
Програмою передбачається залучення
учнів до різних форм творчої та суспільно-корисної діяльності, а саме: пізнавальної, трудової, оздоровчої,
художньо-естетичної, ігрової, екологічної, пропагандистської, що
організовується у позакласний час.
Основний закон виховання стверджує, що
виховувати – означає організовувати діяльність. А.Макаренко писав: «Справжня
суть виховної роботи полягає зовсім не у розмовах з дитиною, а в організації
життя дитини».
Моя система виховної роботи включає
традиційні форми роботи (години
спілкування, класні збори, свята,
операції, виставки, інтелектуальні ігри, конкурси) і нетрадиційні (тренінгові
заняття, презентації, проекти, акції, колажі, заочні подорожі та ін.).
Вважаю, що процес виховання є
ефективним лише тоді, коли дітей залучають до активних форм діяльності, коли
кожна справа твориться спільно з дітьми, задумується, організовується,
виконується. Тому в своїй практиці використовую технологію підготовки й
проведення колективних творчих справ за методикою І.П.Іванова. Моє завдання
–спрямувати КТС на збагачення колективу
й особистості соціально цінним досвідом, на вдосконалення кращих людських
здібностей, потреб і стосунків.
Мої учні із задоволенням працювали над
колективними справами:
«Ми прогнозуємо
своє завтра» - конкурс на кращу пропозицію до плану, розвідка корисних справ,
захист проектів ;
Операція «Турбота» - вистава «Бременські музиканти» в
дитячому садку «Ягідка», конкурс на кращу гру з малюками, допомога ветерану
ДемченкоА.А., збір коштів на лікування учениці Петрівської школи, впорядкування
ігрового майданчика для малят;
Міні-проект «Земля
у нас одна» - виставка квітів, створення презентації «Що ми знаємо про
екологію», створення збірочки віршів про природу, виготовлення годівничок для
птахів;
«Щаслива родина –
міцна країна» - фотовиставка «Весілля моїх батьків», написання есе «Як стати
видатною людиною», створення родового дерева, конкурс на кращий рецепт від
родини.
Основне призначення виховної системи
класу полягає у сприянні розвитку особистості кожного члена класної спільноти і
формуванні колективу, в якому буде можливим розкриття індивідуальності дитини,
що вміє будувати з однокласниками відносини дружби і взаємодопомоги.
Про розвиток колективу можна
судити за рівнем самоврядування. На початку навчального року у класі проводимо
класні збори, на яких розподіляємо обов’язки учнівського самоврядування. Збори
проводимо в різних формах: КТС з елементами тренінгу «Наш клас – одна сім’я», колективне планування «Ми прогнозуємо своє завтра»,
анкета-скарбничка «Хочу, щоб було так», ділова гра «Програма». Кожен учень має
доручення. Всі охоче виконують свої обов’язки.
Діти приймають активну участь у
підготовці й проведенні класних і шкільних заходів. Участь кожного члена колективу лідер ретельно фіксує на
стенді «Зіркові дітки» у вигляді зірочок напроти прізвищ учнів. Так можна
прослідкувати хто працює більше, а хто – ні. В кінці кожного семестру проводимо
збір «Щира розмова», на якому підводимо підсумки своєї діяльності і визначаємо переможців,
яким вручаються грамоти від активу класу за підписом класного керівника. Завдяки учнівському самоврядуванню діти
набувають досвіду взаємовідносин з ровесниками, вчителями і батьками на
конструктивній основі, що дає змогу визначити власну роль у житті, формувати
лідерські вміння і навички .
Мої вихованці – діти активні,
творчі, успішні. Мені цікаво за ними спостерігати, з ними спілкуватися,
співпрацювати.
Свою роботу по впровадженню виховної
системи класу розпочала з вивчення сімей школярів, індивідуальних і групових особливостей учнів. Мене цікавить
не лише як учні ставляться до навчання, а й рівень їх вихованості, їхні
особисті якості, психологічні особливості, ставлення до батьків, друзів,
розуміння життя, інтереси та нахили дітей. Тому, починаючи з п’ятого
класу, велику увагу приділяю вивченню особливостей характеру й поведінки дітей,
їх пізнавальних здібностей, нахилів. Цю роботу проводжу за допомогою
анкетування, тестів.
Я добре співпрацюю з психологом школи, яка
допомагала мені визначати психофізіологічні показники дітей, особливості
характеру і поведінки учнів, виявити групи ризику, рівень вихованості і
розвитку особистості, дослідити роль учня у суспільному житті класу (ініціатор,
виконавець, організатор), визначити рівень громадської діяльності.
Важливе місце у вихованні дитини
відведене сім’ї, а тому співпраця з батьками має велике значення у розбудові
системи виховної роботи класу.
Свою роботу з батьками розпочала з
вивчення соціального складу сімей,стилю життя, домашніх умов, рівня їх освіти.
Виявилося, що вищу освіту мають 12% батьків, середню-спеціальну -19%,
професійно-технічну – 37%, середню -12%.
З метою гармонізації стосунків
сім’ї і школи використовую діагностичні методики вивчення сімей учнів:
·
Анкетування
«Дитина у нашій родині», «Дітей
виховують батьки. А батьків?», «Чи знаєте ви свою дитину?», «Ваше ставлення до
школи»
·
Тестування «Ви і ваші діти», «Чи добрі ви батьки?»
·
Незавершені
речення «Я засмучуюся, коли…», «Я радію,
коли…», «Мені подобається, коли…», «Я злюся, якщо…»
Для зміцнення співробітництва
урізноманітнюю форми взаємодії з родиною: організовую зустрічі за круглим
столом, практикуми, тренінги, вечори запитань і відповідей, конкурси, спільні
справи «Тато, мама, я –дружна сім’я»,
розробляю пам’ятки, проводжу індивідуальну роботу, Дні відкритих дверей
. Залучаю батьків до колективних творчих справ – «Осінній ярмарок», «Свято до
Дня людей похилого віку», новорічні свята, допомога в ремонтних роботах класної
кімнати . В результаті відвідування
родин, проведено анкетування з
батьками, конкурс колажів учнів «Портрет
моєї родини», сформовано банк даних про
родину та сімейне виховання
У класі сформована система роботи з
батьками:
Така робота сприяє гуманізації виховання та
залучає батьків до активної участі у виховній діяльності класу..
Педагогічна освіта батьків організована
у формі батьківського всеобучу , на якому обговорюються питання
виховання відповідно до вікових
особливостей дітей, конкретних проблем,
що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Ми провели цікавий і
корисний захід «Вечір спілкування
батьків і дітей», тематичні консультації з батьками дітей, що потребують
особливої уваги ( Кінах Л.А. і Ткаченко В.Г.),
педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання
дитини в родині,демонстрація популярної педагогічної літератури для
батьків, диспут «Щаслива сім’я. Яка
вона?».
Для визначення дієвості виховної
системи класу проводжу моніторингові дослідження вихованості учнів.
Постійне проведення
психолого-педагогічної діагностики дає можливість прослідковувати і коригувати
розвиток особистості та рівень вихованості учня, його життєві компетентності.
Результати досліджень свідчать, що виховна
діяльність спрямована на кінцевий результат – особистість гармонійна, творча,
успішна, активна, наділена чеснотами, високою моральністю, патріотична, з
почуттям національної гідності, яка відповідає за власне життя і долю народу,
держави, людства.
Я намагаюся побудувати роботу з
класом так, щоб кожна дитина відчувала, що її люблять і цінують, незалежно від
навчальних досягнень, за те, що вона –
людина.