Оголошення

Увага!
Тих, хто любить нові знання, активний відпочинок і прагне гострих відчуттів,
уміє працювати в команді, любить розв'язувати логічні задачі, вміє шукати необхідну інформацію і проявляти свої здібності, хоче перевірити знання і на що він здібний,  запрошуємо взяти участь в інтелектуальній квест-грі "Подорож Літературним Океаном", яка відбудеться 6 квітня о 14 год.
Буде цікаво. З собою взяти свої знання і гарний настрій!
Збір у вестибюлі школи.
                                                                   Організаційний комітет гри

 Шановні одинадцятикласники! Пропоную вам ознайомитися з твором Рюноске Акутагава "Павутинка" для роботи на уроці додаткоаого  читання. Завдання: підготувати запитання для обговорення. 

Опис власного педагогічного досвіду із зарубіжнолї літератури

          

            Сучасне  інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність. Сучасна епоха ставить перед шкільною освітою нові вимоги – підготувати учнів до життя у високорозвиненому інформаційному середовищі, до подальшого навчання з використанням сучасних інформаційних технологій. Ідея компетентнісного підходу – одна з відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний суспільством.

            Метою вивчення  курсу  зарубіжна література  є формування  широкої читацької компетенції, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального  і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях.

          Саме тому я працюю над проблемою  «Формування ключових  компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури шляхом використання інноваційних технологій».  Роль учителя у навчально – виховному процесі добре характеризують слова письменника Габріеля Гарсіа Маркеса: «Можливо, в цьому світі – ти лише людина, а для декого – цілий світ». У реформуванні загальноосвітньої підготовки учнів важливим складником є постійне оновлення методів навчання, впровадження нових педагогічних технологій. Тому, готуючись до уроку, намагаюся охопити якнайбільше матеріалу, щоб урок був цікавим та змістовним, а, поряд з традиційними методами навчання,  використовую  інтерактивні технології.  Саме застосування інноваційних форм та методів роботи сприяє формуванню в учнів основних пізнавальних умінь і навичок, виробленню моделей поведінки за різних  життєвих обставин.

          В своїй роботі я  спираюсь на досвід українських вчених  О. Пометун,

Л. Пироженко,  В. Мельник, Н. Бібік, О. Гін та інших.

         Використовуючи на уроках  прийоми інтерактивного навчання, активізую навчальну діяльність учнів, стаю організатором учнівського  колективу, консультантом. Учні набувають на уроках зарубіжної літератури комунікативних умінь і навичок спілкування. Це сприяє підвищенню їхньої мотивації до навчання. Використання інтерактивних методів дає мені можливість створювати таку атмосферу на уроці, яка сприяє тісному співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно -зорієнтоване навчання.

             На етапі активізації  пильну увагу приділяю мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до пошуку.  Для актуалізації знань учнів та оперативної  перевірки  засвоєння  прочитаного  твору, використовую літературні диктанти (дописати слова, яких не вистачає з контексту), кросворди, запитання для бесіди,  тестування,  експрес-опитування, провакаційні  завдання «Лови  помилку», «Порушена послідовність» (перевірка знання учнями художнього тексту – розкласти фрагменти тексту в авторському варіанті). Прийом  експрес-опитування  пропонує  закінчити  фразу:

1.     Ф.Петрарка  народився…  (20 липня 1304 р. у  м.Ареццо, поблизу Флоренції)

2 .Початкову освіту здобув …  (у м. Карпентра)

     3. У  1327 році  … (зустрів Лауру, яку покохав)  і  т.д.

      При використанні прийому  «Лови  помилку» з  елементами  рольової  гри  (за  творчістю  А.П.Чехова,  6  клас), навмисно вдаюся до помилок , які учні мають виправити. Учень в образі Чехова: – Розповім  вам  трохи  про  себе.  Я  немолодий,  тому  якщо  скажу  щось  не  так,  ви  не  соромтесь,  виправляйте  мене:

·         Я  єдина  дитина  в  сім’ї фермера..  ( П’ять  братів  і  сестра.  Батько  купець)

·         Дитинство   провів  у  Самарі. (Таганрозі)

·         Батько  залучав  мене  до  музики.  (До  релігії,  торгівлі, церкви)

·         Після  закінчення  університету  працював  юристом.  (Лікарем)…  і т.д.

              Найчастіше використовую такі методи: «Дерево мудрості» (Учні по черзі підходять до дерева та зривають плоди з яблуні, де написані афоризми, і пояснюють їх.), «Дерево рішень» (Випереджальне завдання: Створити власні шедеври  ( листки плюща) й відповісти на проблемне питання: що для вас є життя і на що має йти людина заради іншої людини? ), «Асоціації» (на дошці прикріплене вирізане червоне серце. У кожного на парті є маленьке сердечко, на якому учні пишуть асоціації до слова “доброта”, а потім по черзі зачитують і прикріплюють сердечка до великого).

           Етап сприйняття та засвоєння нового матеріалу містить інформаційний блок з теми, запитання для аналізу тексту. Об’єдную учнів в літературно-дослідницькі групи, кожна з яких отримує конкретне випереджальне завдання.  На уроці у 8 класі під час вивчення  доби Відродження клас ділиться на групи: 1 група - історики (огляд економічних, соціальних передумов доби Відродження),2 група - філософи (філософська основа світогляду даної доби),3 група - мистецтвознавці ( огляд живопису доби Відродження),4 група - літературознавці ( огляд літературної спадщини). Така форма роботи сприяє розвитку міжпредметних зв’язків, адже групам доводиться готувати повідомлення історичного, географічного, естетичного, літературного характеру. Вивчаючи сонети  В. Шекспіра  та Ф. Петрарки  ( 8 клас), учні готують виразне читання сонетів, пояснюють їх зміст, тему, ідею, визначають  художні засоби, «малюють»  сонет ( символи, образи), зіставляють словесне пояснення з художнім, дають визначення сонета.

          Пробудити  пізнавальний  інтерес  учнів   мені краще  вдається  шляхом  постановки  проблемних   запитань,  проведенням  «Мозкового  штурму» , використанням  «Кола думок».  Дані  прийоми  спонукають  учнів  виявляти  творчу  увагу,  дають  їм  можливість  вільно  висловлювати  свої  думки,  генерувати  ідеї.      Наприклад, оглядовий  урок  у 8 класі з  теми  «Доба  Середньовіччя як  етап  розвитку  світової  культури»   починаю  із  проблемного  запитання: «Часто  до  терміна  «Середньовіччя»  додають  епітет  «темне».  Чи  доречний  тут  цей  епітет?».  Використовуючи  прийом «Коло думок», ставлю питання: «Чому французький епос має назву «Пісня про Роланда», а не «Пісня про Карла»?»

         Ефективним  «інструментом»,  щоб  спонукати  учня  до  розмірковування  над  темою  є  прийом  «Сенкан». На уроці в 7 класі при вивченні роману «Айвенго», учні  створюють сенкан до образу головного героя:

Айвенго

Відважний, благородний

Воює, перемагає, кохає

Втілює найкращі лицарські чесноти

Лицар

         Активізувати  навчальну  діяльність  учнів  допомагають  рольові  ігри,мета  яких   визначити  ставлення  до  конкретно  життєвої  ситуації,  набути  досвіду  шляхом  гри,  вчитися  співчувати  іншим.  Для  розвитку  творчих  здібностей  учнів  в 11  класі  використовую   прийом  «Інтерв’ю  з  людиною - комахою» ( за  новелою  Ф.Кафки  «Перевтілення»).Завдання:  взяти  інтерв’ю у  людини-комахи  (робота  в  парах):

·         Як  ти  сам  сприйняв  незвичне  жахливе  перевтілення?

·         Чи  влаштовував  тебе  спосіб життя,  який  ти  вів  до  перетворення?

·         Чи було  бажання  боротися,  щоб  змінитись  на  краще,  коли  усвідомив,  що  ти – комаха?

·         Що  у  твоїй  уяві  є  світ,  родина,  життя? Чи  хотів  померти?  Чому?

У 6 класі учні беруть участь у рольовій грі «Прес - конференція з Рей Бредбері», де один виступає в ролі письменника, а інші – журналісти. В процесі гри діти знайомляться з життєвим і творчим шляхом письменника.

          Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення:

-гронування - до творчості поетів, письменників, вивчених творів;

 - кола Вена – визначення , що є спільного  та відмінного в творах;

        - вільне письмо - учні записують  свої асоціації  та думки щодо прочитаного, висловлюють свої враження від творчості письменника;

     - театралізація:  «Зустріч з літературним героєм», «Якби я був літературним героєм», «Інтерв′ю з письменником». Це сприяє мотивації саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлює потребу набуття нових знань.

           Щоб  викликати зацікавленість художнім твором  пропоную  учням творчі завдання: «Доповни сюжет», «Лист до героя»,  «Лист до письменника»,  «Мої враження від прочитаного твору»,  «Які життєві уроки я виніс з прочитаного твору», розмова з літературним героєм, підібрати питання до характеристики героя, моделювання сюжетної ситуації, усне словесне малювання. Такі прийоми сприяють розумінню письменницького стилю, специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвитку здібностей до написання  мовних робіт  різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем.

            Ефективним  вважаю  метод  «Усного  ланцюжка».  Під  час  підготовки  до  вивчення  біографії  письменника  учні  отримують  завдання:  продумати  запитання.  Отже,  на  уроці  учні  ставлять  один  одному  запитання.  Спочатку  я  націлюю  учнів  на  те,  щоб  запитання репродуктивного характеру адресувалися  найслабшим  учням.  Якщо  в  учня  немає  відповіді,  то  надаю  йому  можливість  виправитись,  тобто  при  цьому  методі  обов’язково  слід  повертатись  до  слабшого. Підключивши  до  роботи  активних  учнів,  урізноманітнюю  варіанти ланцюжка:

·         учні  ставлять  запитання  один  одному  по  порядку;

·         той, хто ставить  запитання,  визначає  самостійно,  або  з  допомогою  вчителя  того,  хто  буде  відповідати;

·         викликаю  учня  до  дошки,  а  всі,  хто  бажає,  ставлять  йому  запитання;

          Щоб  урізноманітнити  роботу  із  запитаннями,   проводжу  їх  у  ролі  конкурсу  «Так»  чи  «Ні».  Кожна  правильна  відповідь  оцінюється  одним  балом.  Гра  вимагає  від  учнів  зосередженості,  уваги,  знання  з  тієї  чи  іншої  теми.

           Велику зацікавленість учнів викликають  літературні вікторини: «Впізнай героя за його портретом», «Впізнай героя за його реплікою», «Чи уважний ти читач?», «Впізнай твір за його уривком». Вони сприяють  активізації пізнавальних інтересів школярів, перевірці їх знань.

          У грі  «Четверте зайве» (М.Сервантес «Дон Кіхот») за «четвертим зайвим» учні визначають автора, назву, жанр твору. У грі « Що означають ці слова» пояснюють, що означали у житті Жуль Верна або його героя Діка Сенда слова: «шхуна», «бриг», «Пілігрим». Використовую гру «Знайди відповідність» за твором В. Шекспіра «Гамлет»,   «Про що  говорять дати» - за біографією Сервантеса, «Знайди слово» - за твором В. Шекспіра «Гамлет». На уроках вивчення образів літературних персонажів провожу гру «Намалюйте психологічний портрет героя». У ході гри один учень називає рису характеру героя, а другий – конкретні факти за текстом. Під час гри «Впізнай героя за описом» учні не тільки вгадують героя, але й малюють його.

        Новітні інформаційні технології є невід’ємною частиною сучасного уроку.  За допомогою комп’ютера на уроках провожу тестування учнів.  Зручною і цікавою для учнів є перевірка правильності відповідей: замість завдання на екрані з’являються  правильні варіанти відповідей.

       Також пропоную наступні завдання:

• розшифрувати прізвища письменників, подані у вигляді анаграм ( тнівсесно – Стівенсон,  льдой – Дойль, лишлер – Шиллер, стокт – Скотт);
• установити відповідність ( між автором і країною, між героєм і твором, між героями і рисами характеру тощо).

          За допомогою комп’ютера учням пропонується створити мультимедійні презентації, здійснити музичне оформлення презентацій.   Використання презентацій учнів дозволяє  перетворити  завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів. Після перегляду проводиться презентаційне обговорення  та визначення кращих робіт. Під час читання лекції використовую вчительські та учнівські презентації:  «А.П. Чехов «Хамелеон» ( 6 кл.),  «Життєвий і творчий шлях Жюль Верна» ( 6 кл.), « В. Скотт  «Шлях Айвенго до свого щастя» ( 7 кл.), «Дж.Г.Байрон – вічний пілігрим»(9кл.), «Влада золота» і справжні життєві цінності в повісті О. де Бальзака «Гобсек» ( 10 кл.).

         Для підсумкового етапу пропоную творчі завдання, завдання проблемного та аналітичного характеру. У  своїй  практиці  на  заключному  етапі  уроку  дуже  часто  звертаюсь  до  методу  «Незакінчених  речень»,  який  дає  можливість  учням  висловлювати  власні  ідеї,  порівнюючи  їх  з  іншими. Кожен  учасник  повинен  починати  свій  виступ  із  запропонованої  формули.  Наприклад:

·         «На  сьогоднішньому  уроці  для  мене  найбільш  важливим  відкриттям  було…»

·          «Цей  твір  навчив  мене…»

·         «Це  мій  улюблений  герой,  тому  що…»

           Творчий підхід має бути присутнім і у формулюванні домашнього завдання, не обмежуючись лише літературознавчим аспектом. Наприклад, у 6 класі після вивчення «Різдвяної пісні у прозі» Ч. Діккенса діти готують листівки-привітання для Скруджа із Різдвом. У старших класах, відповідно, завдання ускладнюються. Так, наприклад, при вивченні роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» пропоную створити портрет головного героя у початковому стані і після смерті Доріана. Домашні завдання на кожному уроці носять диференційований характер.Наприклад, після опрацювання оповідання Дж.Олдріджа «Останній дюйм» у 7 кл. даю завдання: 1.Прочитати оповідання Дж.Олдріджа «Акуляча клітка». 2.Виписати з тлумачного словника спільнокореневі слова до слова «добро». 3.Скласти порадник для батьків і дітей «Як порозумітися між собою». 4.Написати твір-мініатюру «Чи вдасться Бенові подолати «останній дюйм» до серця Деві?».

         Я вважаю, що інтерактивне навчання передбачає використання на уроках наочності  - засобу,  який   забезпечує  не  тільки  підвищення якості знань і їх міцності, але й розвиток сприйняття, мислення,  активності i самостійності учнів, їх можливостей i інтересів. На уроках зарубіжної літератури використовую   таку наочність: таблиці з теорії літератури, портрети письменників, альбоми про життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах, дидактичний матеріал з літератури, роздатковий матеріал (картки для самостійної роботи), схеми, використання ТЗН, кросворди, репродукції картин, ілюстрації  до літературних творів, виставки книг.

          Неабияку роль у формуванні комунікативних умінь учнів відіграє позаурочна діяльність. Мета позакласних заходів полягає у підвищенні інтересу учнів до уроків зарубіжної літератури, вихованні поваги до літературних та культурних традицій народів світу, формуванні естетичних смаків. Разом з учнями проводжу тижні зарубіжної літератури, літературні свята «Бал у королівстві Літератури», «Наш безсмертний Гоголь», «Через віки з любов’ю…», інтелектуальні ігри «О, щасливчик!», «Найрозумніший», квест – гру «Подорож Літературним Океаном», лінійки «Чарівний Сад Зарубіжної Літератури»,  «Йде Святий Миколай»,  «Перехрестя кохання». Урізноманітнюю форми позакласної роботи: конкурси ( на кращого читця «Улюблені поетичні рядки», юних письменників «Проба пера», малюнків «Герої народних казок», знавців літератури «Розумники й розумниці», «Кращий літературний географ»), вікторини («Літературний лабіринт», «Упізнай твір за його уривком», «Чи знайомі тобі ці твори?»), ігри («Щасливий випадок», «Що? Де? Коли?», брейн-ринг «Юні детективи»). Беручи участь у заходах , діти розвивають власні творчі здібності: читають поетичні та прозові твори рідною мовою та мовою оригіналу, виявляють акторську майстерність. Учні, які беруть участь у цих заходах, пізнають радість пошуку творчості.

                                                             

Опис досвіду класного керівника

                                                          Класний керівник  творить

                                                       найбільше  багатство суспільства – Людину. 

                                                                                                 В.О.Сухомлинський

  Кожен сумлінний педагог, а особливо той, хто виконує відповідальні обов’язки класного керівника, - прагне, щоб процес навчання був якнайкращим, з високою мотивацією з боку учнів. Учні із задоволенням ідуть до школи, якщо знають, що на них там чекають товариші, а головне – у школі є людина, яка розуміє, порадить, захистить за потреби. Ця людина – класний керівник. І якщо класний керівник добре знає своїх вихованців, любить їх, поважає як особистість, то він має всі передумови для організації справді цікавого та ефективного навчально-виховного процесу своїх вихованців. Але краще це назвати шкільним життям, адже навчання в школі є доволі тривалим та багато в чому визначальним етапом життя дитини.

          Якісні зміни в житті країни чинять серйозний вплив на весь освітній процес в цілому і школу особливо. В умовах, коли динамічно розвивається світ, нові умови потребують нового мислення, а звідси – якісно іншого рівня освіченості, здатності до постійного оновлення знань, тобто «здатності до навчання впродовж всього життя». На формування у підростаючого покоління  «сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості»  вказують  Національна доктрина розвитку освіти, Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів.

         Ми живемо у непростий час – час важких роздумів, великих сподівань і змін. Сьогоднішні реалії життя висувають нові вимоги до виховання. Необхідно мислити і діяти по-новому. Якою має бути людина і чим озброєна вона вийде зі стін школи?

         Сучасний випускник загальноосвітньої школи не завжди відповідає вимогам життя, зокрема в таких сферах як уміння організувати свою освіту, розвивати компетентності, діяти самостійно в різноманітних критичних ситуаціях. Лише готуючи особистість, здатну до самоосвіти, можна реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного розв’язування особистих та глобальних проблем, здібного до творчості, саморозвитку та самореалізації.

         Для вирішення цих питань я розробила і з 2011 року впроваджую модель виховної системи  «Довіра», яка зорієнтована на особистість дитини, її всебічний гармонійний розвиток, формування національної свідомості та духовної культури, формує життєві компетентності, що допомагають успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал  за умов партнерської співпраці, атмосфери поваги, довіри, успіху.

       В основі моделі виховної системи мною творчо переосмислений ідейний зміст національного спрямування виховання в сучасних умовах, надбання видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів та передовий  досвід педагогічної еліти сьогодення на засадах психолого-педагогічної співпраці всіх учасників виховного процесу (учні-вчителі-батьки-громадськість).

Проблема, над якою працюю в системі виховної роботи класу: «Виховання духовно багатої, соціально активної особистості своєї Батьківщини»

Провідна ідея: формування гармонійної, творчої та успішної особистості, яка володіє навичками самовдосконалення, самокритичності, має активну життєву позицію, готова до самореалізації в сучасному житті.

Мета: створити комфортний психологічний клімат у класі, який сприятиме вихованню головних цінностей в учнів, цілісному розвитку особистості.

Для реалізації  ідеї поставила завдання:

§  Створення умов для самопізнання, самовизначення та самореалізації особистості

§  Формування соціально-значущих цінностей особистості

§  Розвиток пізнавальних, творчих, організаторських та комунікативних здібностей учнів

§  Розширення уявлення учнів про сімейні традиції, історію рідної країни

§  Створення творчого виховного простору, в якому цікаво буде жити дітям, батькам, учителям

§  Залучення до впровадження виховної системи батьків, громадськості

§  Сприяння збереженню і зміцненню здоров’я школярів

       В основу власної виховної системи класу          я поклала компоненти, запропоновані педагогами А.Т.Куракіним та Л.І.Новіковою:

ü Індивідуально-груповий, тобто співтовариство дітей і дорослих, які беруть участь у створенні, управлінні та розвитку виховної системи класу

ü Ціннісно-орієнтований, який є сукупністю цілей і задач виховання, перспектив життєдіяльності класного колективу та принципів побудови виховної системи класу

ü Функціонально–діяльнісний, що забезпечує впорядкованість і цілісність виховної системи

ü Просторовий - середовище, життєвий простір, у якому здійснюється спільна діяльність і спілкування членів колективу, формуються індивідуальні і групові ціннісні орієнтири

ü Діагностико-аналітичний, що включає необхідність достовірної, ретельно проаналізованої інформації про розвиток особистості дитини і формування класного колективу

Виховну систему  створювала на основі принципів виховання.

                     Працюючи з учнівським колективом, я зрозуміла, що система виховної діяльності класу – це спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства, що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвитку особистості та колективу. Вона складається з низки взаємопов’язаних елементів, які охоплюють весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочне життя дітей, різноманітну діяльність і спілкування у класі та поза його межами, вплив соціального, природного, предметно-естетичного середовища.

                                     Складові виховної системи класу

                     

         Система виховної роботи побудована за ціннісними орієнтирами, що охоплюють  найважливіші сфери життєдіяльності дитини. Розроблені заходи мають на меті формування особистості з усвідомленим ставленням до своєї сім’ї, суспільства і держави, оточуючого світу.

                              Напрямки діяльності класного колективу

  Виховна система класу базується  на складеній мною програмі «Планета успіху». Кожен учень – унікальна, неординарна особистість зі своїм внутрішнім світом. Щоб досягти висот у житті, треба стати успішною людиною. Успіх приходить до того , хто постійно рухається вперед .Для того щоб знайти свою «Планету успіху» потрібно пройти п’ять сходинок, які допоможуть дитині  стати творчою особистістю з розвиненою потребою у самовдосконаленні та  самореалізації, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за долю своєї країни та людства.                      

 Програма   «Планета успіху»

І сходинка «Пізнай себе»

Завдання:

·        Усвідомлення особистісної значущості власного «Я»

·        Виховання моральних цінностей як ядра особистості

·        Збереження й зміцнення здоров’я школярів

·        Створення умов для розвитку творчих здібностей дітей, для самовираження, самореалізації кожного члена класного колективу

ІІ сходинка «Жити в гармонії зі світом»

Завдання:

·        Створення умов для згуртування класного колективу через спільну творчу діяльність

·        Прищеплення норм правильної поведінки

·        Сприяння формуванню комунікативної компетентності

·        Вчити розв’язувати моральні проблеми

·        Сприяння вихованню почуття милосердя, співпереживання, бажання допомогти іншому

ІІІ сходинка «Рідний дім»

Завдання:

·        Ознайомлення з традиціями родини, школи, села

·        Формування системи ціннісних сімейних орієнтирів

·        Виховання поваги до батьків, рідних, інтересу до їхніх захоплень, відповідальності за своїх  близьких

·        Налагодження взаєморозуміння з близькими

І V сходинка «Прекрасне поруч»

Завдання:

·        Формування уміння бачити красу в усіх проявах життя і бажання створювати прекрасне власноруч

·        Сприяння розвитку творчих здібностей, естетичного смаку

·        Допомога в обранні цікавих занять

·        Виховання потреби піклуватися про чистоту і затишок села, почуття любові до рідного краю

V  сходинка «Я -  свідомий громадянин»

Завдання:

·        Формувати уявлення про активну громадянську позицію

·        Сприяння вихованню громадянина – патріота, здатного творити себе і своє життя

·        Вчити проектувати життєві перспективи

·        Формування ціннісного ставлення до історико-героїчної спадщини нашої країни, готовності захищати рідну землю

                    Заходи за програмою «Планета успіху»

            Програмою передбачається залучення учнів до різних форм творчої та суспільно-корисної діяльності,  а саме: пізнавальної, трудової, оздоровчої, художньо-естетичної, ігрової, екологічної, пропагандистської, що організовується у позакласний час.

        Основний закон виховання стверджує, що виховувати – означає організовувати діяльність. А.Макаренко писав: «Справжня суть виховної роботи полягає зовсім не у розмовах з дитиною, а в організації життя дитини».

           Моя система виховної роботи включає традиційні форми роботи  (години спілкування,  класні збори, свята, операції, виставки, інтелектуальні ігри, конкурси) і нетрадиційні (тренінгові заняття, презентації, проекти, акції, колажі, заочні подорожі та ін.).

          Вважаю, що процес виховання є ефективним лише тоді, коли дітей залучають до активних форм діяльності, коли кожна справа твориться спільно з дітьми, задумується, організовується, виконується. Тому в своїй практиці використовую технологію підготовки й проведення колективних творчих справ за методикою І.П.Іванова. Моє завдання –спрямувати  КТС на збагачення колективу й особистості соціально цінним досвідом, на вдосконалення кращих людських здібностей, потреб і стосунків.

      Мої учні із задоволенням працювали над колективними справами:

«Ми прогнозуємо своє завтра» - конкурс на кращу пропозицію до плану, розвідка корисних справ, захист проектів ;

Операція  «Турбота» - вистава «Бременські музиканти» в дитячому садку «Ягідка», конкурс на кращу гру з малюками, допомога ветерану ДемченкоА.А., збір коштів на лікування учениці Петрівської школи, впорядкування ігрового майданчика для малят;

Міні-проект «Земля у нас одна» - виставка квітів, створення презентації «Що ми знаємо про екологію», створення збірочки віршів про природу, виготовлення годівничок для птахів;

«Щаслива родина – міцна країна» - фотовиставка «Весілля моїх батьків», написання есе «Як стати видатною людиною», створення родового дерева, конкурс на кращий рецепт від родини.

        Основне призначення виховної системи класу полягає у сприянні розвитку особистості кожного члена класної спільноти і формуванні колективу, в якому буде можливим розкриття індивідуальності дитини, що вміє будувати з однокласниками відносини дружби і взаємодопомоги.

             Про розвиток колективу можна судити за рівнем самоврядування. На початку навчального року у класі проводимо класні збори, на яких розподіляємо обов’язки учнівського самоврядування. Збори проводимо в різних формах: КТС з елементами тренінгу «Наш клас – одна сім’я», колективне планування «Ми прогнозуємо своє завтра», анкета-скарбничка «Хочу, щоб було так», ділова гра «Програма». Кожен учень має доручення. Всі охоче виконують свої обов’язки.

       Діти приймають активну участь у підготовці й проведенні класних і шкільних заходів. Участь кожного члена колективу лідер ретельно фіксує на стенді «Зіркові дітки» у вигляді зірочок напроти прізвищ учнів. Так можна прослідкувати хто працює більше, а хто – ні. В кінці кожного семестру проводимо збір «Щира розмова», на якому підводимо підсумки  своєї діяльності і визначаємо переможців, яким вручаються грамоти від активу класу за підписом  класного керівника.   Завдяки учнівському самоврядуванню діти набувають досвіду взаємовідносин з ровесниками, вчителями і батьками на конструктивній основі, що дає змогу визначити власну роль у житті, формувати лідерські вміння і навички .

           Мої вихованці – діти активні, творчі, успішні. Мені цікаво за ними спостерігати, з ними спілкуватися, співпрацювати.      

         Свою роботу по впровадженню виховної системи класу розпочала з вивчення сімей школярів, індивідуальних  і групових особливостей учнів. Мене цікавить не лише як учні ставляться до навчання, а й рівень їх вихованості, їхні особисті якості, психологічні особливості, ставлення до батьків, друзів, розуміння життя,  інтереси та  нахили дітей. Тому, починаючи з п’ятого класу, велику увагу приділяю вивченню особливостей характеру й поведінки дітей, їх пізнавальних здібностей, нахилів. Цю роботу проводжу за допомогою анкетування, тестів.

          Я добре співпрацюю з психологом школи, яка допомагала мені визначати психофізіологічні показники дітей, особливості характеру і поведінки учнів, виявити групи ризику, рівень вихованості і розвитку особистості, дослідити роль учня у суспільному житті класу (ініціатор, виконавець, організатор), визначити рівень громадської діяльності.

   

          Важливе місце у вихованні дитини відведене сім’ї, а тому співпраця з батьками має велике значення у розбудові системи виховної роботи класу.

         Свою роботу з батьками розпочала з вивчення соціального складу сімей,стилю життя, домашніх умов, рівня їх освіти.

           Виявилося, що вищу освіту  мають 12% батьків, середню-спеціальну -19%, професійно-технічну – 37%, середню -12%.

            З метою гармонізації стосунків сім’ї і школи використовую діагностичні методики вивчення сімей учнів:

·        Анкетування «Дитина у нашій родині»,  «Дітей виховують батьки. А батьків?», «Чи знаєте ви свою дитину?», «Ваше ставлення до школи»

·        Тестування  «Ви і ваші діти», «Чи добрі ви батьки?»

·        Незавершені речення «Я засмучуюся, коли…»,  «Я радію, коли…», «Мені подобається, коли…», «Я злюся, якщо…»

         Для зміцнення співробітництва урізноманітнюю форми взаємодії з родиною: організовую зустрічі за круглим столом, практикуми, тренінги, вечори запитань і відповідей, конкурси, спільні справи «Тато, мама, я –дружна сім’я»,  розробляю пам’ятки, проводжу індивідуальну роботу, Дні відкритих дверей . Залучаю батьків до колективних творчих справ – «Осінній ярмарок», «Свято до Дня людей похилого віку», новорічні свята, допомога в ремонтних роботах класної кімнати . В результаті  відвідування  родин, проведено  анкетування з батьками, конкурс колажів  учнів «Портрет моєї родини», сформовано  банк даних про родину та сімейне виховання

          У класі сформована система роботи з батьками:

                               

 Така робота сприяє гуманізації виховання та залучає батьків до активної участі у виховній діяльності класу..

           Педагогічна освіта батьків організована  у формі батьківського всеобучу , на якому обговорюються питання виховання  відповідно до вікових особливостей дітей,  конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Ми провели цікавий і корисний захід    «Вечір спілкування батьків і дітей», тематичні консультації з батьками дітей, що потребують особливої уваги ( Кінах Л.А. і Ткаченко В.Г.),  педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині,демонстрація популярної педагогічної літератури для батьків,  диспут «Щаслива сім’я. Яка вона?».

        Для визначення дієвості виховної системи класу проводжу моніторингові дослідження  вихованості учнів.

       Постійне проведення психолого-педагогічної діагностики дає можливість прослідковувати і коригувати розвиток особистості та рівень вихованості учня, його життєві компетентності.

 

 Результати досліджень свідчать, що виховна діяльність спрямована на кінцевий результат – особистість гармонійна, творча, успішна, активна, наділена чеснотами, високою моральністю, патріотична, з почуттям національної гідності, яка відповідає за власне життя і долю народу, держави, людства.

              Я намагаюся побудувати роботу з класом так, щоб кожна дитина відчувала, що її люблять і цінують, незалежно від навчальних досягнень,  за те, що вона – людина.