Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему
цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але
недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в
інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і
використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення,
динамізм, мобільність. Сучасна епоха ставить перед шкільною освітою нові вимоги
– підготувати учнів до життя у високорозвиненому інформаційному середовищі, до
подальшого навчання з використанням сучасних інформаційних технологій. Ідея
компетентнісного підходу – одна з відповідей на запитання, який результат
освіти необхідний особистості і затребуваний суспільством.
Метою вивчення курсу зарубіжна
література є формування широкої читацької компетенції, яка базується
на знаннях, уміннях пізнавального і
творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях.
Саме тому я працюю над проблемою «Формування ключових компетентностей
учнів на уроках зарубіжної літератури шляхом використання інноваційних
технологій». Роль
учителя у навчально – виховному процесі добре характеризують слова письменника
Габріеля Гарсіа Маркеса: «Можливо, в цьому світі – ти лише людина, а для декого
– цілий світ». У реформуванні загальноосвітньої підготовки учнів важливим
складником є постійне оновлення методів навчання, впровадження нових
педагогічних технологій. Тому, готуючись до уроку, намагаюся охопити
якнайбільше матеріалу, щоб урок був цікавим та змістовним, а, поряд з
традиційними методами навчання,
використовую інтерактивні
технології. Саме застосування
інноваційних форм та методів роботи сприяє формуванню в учнів основних
пізнавальних умінь і навичок, виробленню моделей поведінки за різних життєвих обставин.
В своїй роботі я спираюсь на досвід українських вчених О. Пометун,
Л. Пироженко, В. Мельник, Н. Бібік, О. Гін та інших.
Використовуючи на уроках прийоми інтерактивного навчання, активізую
навчальну діяльність учнів, стаю організатором учнівського колективу, консультантом. Учні набувають на
уроках зарубіжної літератури комунікативних умінь і навичок спілкування. Це
сприяє підвищенню їхньої мотивації до навчання. Використання інтерактивних
методів дає мені можливість створювати таку атмосферу на уроці, яка сприяє
тісному співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно
-зорієнтоване навчання.
На етапі активізації пильну увагу приділяю мотивації навчання, щоб
допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати
до пошуку. Для актуалізації знань учнів
та оперативної
перевірки засвоєння прочитаного твору, використовую
літературні диктанти (дописати слова, яких не вистачає з контексту), кросворди,
запитання для бесіди, тестування, експрес-опитування,
провакаційні завдання «Лови помилку», «Порушена послідовність»
(перевірка знання учнями художнього тексту – розкласти фрагменти тексту в
авторському варіанті). Прийом експрес-опитування пропонує закінчити фразу:
1. Ф.Петрарка народився… (20 липня 1304 р. у м.Ареццо, поблизу Флоренції)
2 .Початкову освіту здобув … (у м. Карпентра)
3. У
1327 році … (зустрів Лауру, яку покохав) і т.д.
При використанні прийому
«Лови помилку» з елементами рольової гри (за творчістю А.П.Чехова,
6 клас), навмисно вдаюся до помилок ,
які учні мають виправити. Учень в образі Чехова: –
Розповім вам трохи про себе. Я
немолодий, тому якщо скажу щось не
так, ви не соромтесь, виправляйте мене:
·
Я
єдина дитина в сім’ї фермера.. ( П’ять
братів і сестра. Батько купець)
·
Дитинство
провів у Самарі. (Таганрозі)
·
Батько
залучав мене до музики. (До
релігії, торгівлі, церкви)
·
Після
закінчення університету працював юристом. (Лікарем)… і т.д.
Найчастіше використовую такі
методи: «Дерево мудрості» (Учні по черзі підходять до дерева та зривають плоди
з яблуні, де написані афоризми, і пояснюють їх.), «Дерево рішень»
(Випереджальне завдання: Створити власні шедеври ( листки плюща) й відповісти на проблемне
питання: що для вас є життя і на що має йти людина заради іншої людини? ),
«Асоціації» (на дошці прикріплене вирізане червоне серце. У кожного на парті є
маленьке сердечко, на якому учні пишуть асоціації до слова “доброта”, а потім
по черзі зачитують і прикріплюють сердечка до великого).
Етап сприйняття та засвоєння нового матеріалу
містить інформаційний блок з теми, запитання для аналізу тексту. Об’єдную учнів
в літературно-дослідницькі групи, кожна з яких отримує конкретне випереджальне
завдання. На уроці у 8 класі під час
вивчення доби Відродження клас ділиться
на групи: 1 група - історики (огляд економічних, соціальних передумов доби
Відродження),2 група - філософи (філософська основа світогляду даної доби),3
група - мистецтвознавці ( огляд живопису доби Відродження),4 група - літературознавці
( огляд літературної спадщини). Така форма роботи сприяє розвитку міжпредметних
зв’язків, адже групам доводиться готувати повідомлення історичного,
географічного, естетичного, літературного характеру. Вивчаючи сонети В. Шекспіра
та Ф. Петрарки ( 8 клас), учні
готують виразне читання сонетів, пояснюють їх зміст, тему, ідею,
визначають художні засоби,
«малюють» сонет ( символи, образи),
зіставляють словесне пояснення з художнім, дають визначення сонета.
Пробудити
пізнавальний інтерес учнів мені краще
вдається шляхом постановки проблемних
запитань, проведенням «Мозкового
штурму» , використанням «Кола думок». Дані прийоми
спонукають учнів виявляти творчу увагу, дають їм можливість
вільно висловлювати свої думки, генерувати
ідеї. Наприклад, оглядовий урок у 8 класі з
теми «Доба Середньовіччя як етап розвитку
світової культури» починаю із проблемного запитання: «Часто до терміна
«Середньовіччя» додають епітет «темне». Чи
доречний тут цей епітет?».
Використовуючи прийом «Коло
думок», ставлю питання: «Чому французький епос має назву «Пісня про Роланда», а
не «Пісня про Карла»?»
Ефективним «інструментом», щоб
спонукати учня до розмірковування над темою
є прийом «Сенкан». На уроці в 7 класі при
вивченні роману «Айвенго», учні
створюють сенкан до образу головного героя:
Айвенго
Відважний, благородний
Воює, перемагає, кохає
Втілює найкращі лицарські чесноти
Лицар
Активізувати навчальну
діяльність учнів допомагають рольові ігри,мета яких визначити ставлення до конкретно життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, вчитися співчувати іншим. Для розвитку
творчих здібностей учнів в 11 класі використовую
прийом «Інтерв’ю з людиною - комахою» ( за
новелою Ф.Кафки «Перевтілення»).Завдання:
взяти інтерв’ю у людини-комахи (робота в парах):
·
Як
ти сам сприйняв незвичне жахливе перевтілення?
·
Чи
влаштовував тебе спосіб життя, який ти вів
до перетворення?
·
Чи було
бажання боротися, щоб змінитись на краще,
коли усвідомив, що ти – комаха?
·
Що у
твоїй уяві є світ, родина, життя? Чи
хотів померти? Чому?
У 6
класі учні беруть участь у рольовій грі «Прес - конференція з Рей Бредбері», де
один виступає в ролі письменника, а інші – журналісти. В процесі гри діти
знайомляться з життєвим і творчим шляхом письменника.
Для формування читацької культури і
компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного
аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення:
-гронування
- до творчості поетів, письменників, вивчених творів;
- кола Вена – визначення , що є спільного та відмінного в творах;
- вільне письмо - учні записують свої асоціації та думки щодо прочитаного, висловлюють свої
враження від творчості письменника;
- театралізація: «Зустріч з літературним героєм», «Якби я був
літературним героєм», «Інтерв′ю з письменником». Це сприяє мотивації
саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлює потребу
набуття нових знань.
Щоб
викликати зацікавленість художнім твором
пропоную учням творчі завдання: «Доповни сюжет», «Лист до героя»,
«Лист до письменника», «Мої
враження від прочитаного твору», «Які життєві
уроки я виніс з прочитаного твору», розмова з літературним героєм, підібрати питання до
характеристики героя, моделювання сюжетної ситуації, усне словесне малювання.
Такі прийоми сприяють розумінню письменницького стилю, специфіки мови
художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвитку
здібностей до написання мовних
робіт різних жанрів та висловленню
власної точки зору щодо порушених у творі проблем.
Ефективним вважаю метод «Усного
ланцюжка». Під час підготовки до
вивчення біографії письменника учні отримують
завдання: продумати запитання. Отже, на
уроці учні ставлять один одному запитання.
Спочатку я націлюю учнів на те, щоб
запитання репродуктивного характеру адресувалися
найслабшим учням. Якщо в учня немає
відповіді, то надаю йому можливість
виправитись, тобто при цьому методі
обов’язково слід повертатись до слабшого. Підключивши
до роботи активних учнів, урізноманітнюю варіанти
ланцюжка:
·
учні ставлять запитання один одному
по порядку;
·
той, хто ставить запитання, визначає
самостійно, або з допомогою вчителя того,
хто буде відповідати;
·
викликаю учня до дошки, а всі,
хто бажає, ставлять йому запитання;
Щоб
урізноманітнити роботу із запитаннями,
проводжу їх у ролі конкурсу «Так» чи «Ні». Кожна правильна
відповідь оцінюється одним балом. Гра
вимагає від учнів зосередженості, уваги,
знання з тієї чи іншої теми.
Велику зацікавленість учнів викликають літературні вікторини: «Впізнай героя за його
портретом», «Впізнай героя за його реплікою», «Чи уважний ти читач?», «Впізнай
твір за його уривком». Вони сприяють
активізації пізнавальних інтересів школярів, перевірці їх знань.
У грі
«Четверте зайве» (М.Сервантес «Дон Кіхот») за «четвертим зайвим» учні
визначають автора, назву, жанр твору. У грі « Що означають ці слова» пояснюють, що означали у житті Жуль
Верна або його героя Діка Сенда слова: «шхуна», «бриг», «Пілігрим». Використовую гру «Знайди відповідність» за твором В. Шекспіра «Гамлет»,
«Про що говорять
дати» - за
біографією Сервантеса, «Знайди
слово» - за
твором В. Шекспіра «Гамлет». На уроках
вивчення образів літературних персонажів провожу гру «Намалюйте
психологічний портрет героя». У ході гри один учень називає рису характеру героя, а
другий – конкретні факти за текстом. Під час гри «Впізнай героя за описом» учні не тільки
вгадують героя, але й малюють його.
Новітні
інформаційні технології є невід’ємною частиною сучасного уроку. За допомогою
комп’ютера на уроках провожу тестування учнів. Зручною і цікавою для
учнів є перевірка правильності відповідей: замість завдання на екрані
з’являються правильні варіанти відповідей.
Також пропоную наступні завдання:
- розшифрувати
прізвища письменників, подані у вигляді анаграм ( тнівсесно –
Стівенсон, льдой – Дойль, лишлер – Шиллер, стокт – Скотт);
- установити
відповідність ( між автором і країною, між героєм і твором, між героями і
рисами характеру тощо).
За допомогою комп’ютера учням пропонується створити мультимедійні презентації,
здійснити музичне оформлення презентацій.
Використання презентацій учнів дозволяє
перетворити завдання написання
проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію
слухачів. Після перегляду проводиться презентаційне обговорення та визначення кращих робіт. Під час читання
лекції використовую вчительські та учнівські презентації: «А.П. Чехов «Хамелеон» ( 6 кл.), «Життєвий і творчий шлях Жюль Верна» ( 6
кл.), « В. Скотт «Шлях Айвенго до свого
щастя» ( 7 кл.), «Дж.Г.Байрон – вічний пілігрим»(9кл.), «Влада золота» і
справжні життєві цінності в повісті О. де Бальзака «Гобсек» ( 10 кл.).
Для підсумкового етапу пропоную творчі
завдання, завдання проблемного та аналітичного характеру. У своїй практиці на заключному етапі уроку дуже часто звертаюсь до методу «Незакінчених речень», який дає можливість учням висловлювати власні ідеї, порівнюючи їх з іншими. Кожен учасник
повинен починати свій виступ із
запропонованої формули. Наприклад:
·
«На сьогоднішньому уроці для мене
найбільш важливим відкриттям було…»
·
«Цей твір
навчив мене…»
·
«Це мій улюблений герой, тому що…»
Творчий підхід
має бути присутнім і у формулюванні домашнього завдання, не обмежуючись лише
літературознавчим аспектом. Наприклад, у 6 класі після вивчення «Різдвяної
пісні у прозі» Ч. Діккенса діти готують листівки-привітання для Скруджа із
Різдвом. У старших класах, відповідно, завдання ускладнюються. Так, наприклад,
при вивченні роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» пропоную створити портрет головного героя у
початковому стані і після смерті Доріана. Домашні завдання на кожному уроці
носять диференційований характер.Наприклад, після опрацювання оповідання Дж.Олдріджа
«Останній дюйм» у 7 кл. даю завдання: 1.Прочитати оповідання Дж.Олдріджа
«Акуляча клітка». 2.Виписати з тлумачного словника спільнокореневі слова до
слова «добро». 3.Скласти порадник для батьків і дітей «Як порозумітися між
собою». 4.Написати твір-мініатюру «Чи вдасться Бенові подолати «останній дюйм»
до серця Деві?».
Я вважаю, що інтерактивне навчання
передбачає використання на уроках наочності
- засобу, який забезпечує
не тільки підвищення якості знань і їх міцності, але й
розвиток сприйняття, мислення,
активності i самостійності учнів, їх можливостей i інтересів. На уроках
зарубіжної літератури використовую таку
наочність: таблиці з теорії літератури, портрети письменників, альбоми про
життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах, дидактичний матеріал з
літератури, роздатковий матеріал (картки для самостійної роботи), схеми,
використання ТЗН, кросворди, репродукції картин, ілюстрації до літературних творів, виставки книг.
Неабияку роль у формуванні комунікативних
умінь учнів відіграє позаурочна діяльність. Мета позакласних заходів полягає у
підвищенні інтересу учнів до уроків зарубіжної літератури, вихованні поваги до
літературних та культурних традицій народів світу, формуванні естетичних
смаків. Разом з учнями проводжу тижні зарубіжної літератури, літературні свята
«Бал у королівстві Літератури», «Наш безсмертний Гоголь», «Через віки з
любов’ю…», інтелектуальні ігри «О, щасливчик!», «Найрозумніший», квест – гру
«Подорож Літературним Океаном», лінійки «Чарівний Сад Зарубіжної Літератури», «Йде Святий Миколай», «Перехрестя кохання». Урізноманітнюю форми
позакласної роботи: конкурси ( на кращого читця «Улюблені поетичні рядки», юних
письменників «Проба пера», малюнків «Герої народних казок», знавців літератури
«Розумники й розумниці», «Кращий літературний географ»), вікторини
(«Літературний лабіринт», «Упізнай твір за його уривком», «Чи знайомі тобі ці
твори?»), ігри («Щасливий випадок», «Що? Де? Коли?», брейн-ринг «Юні
детективи»). Беручи участь у заходах , діти розвивають власні творчі здібності:
читають поетичні та прозові твори рідною мовою та мовою оригіналу, виявляють
акторську майстерність. Учні, які беруть участь у цих заходах, пізнають радість
пошуку творчості.
Комментариев нет:
Отправить комментарий